文本歌词

Мама - Юлія Рай (波丹.尤莉娅)
Комусь я посміхнусь зранку
А в комусь я помилюсь аж до рани
Мама ти чуєш йому прикро
Він каже йому сумно
А я до нього звикла
Кажуть люди гірше не буде
Та не тане мій біль
Ну як же я без нього скажи
Чому він не мій
I кричали йому весни в слід
А для нього було мало слів
А для нього був весь світ німий
Скажи чому він не мій
I котилась я мов камінь вниз
А для нього було мало сліз
А для нього був весь світ німий
Скажи чому він не мій
Колись я розірву кляте коло
А може я не зумію ніколи
Мама і буде справді прикро
I неможливо сумно
Я так до нього звикла
Кажуть люди гірше не буде
Та не тане мій біль
Ну як же я без нього скажи
Чому він не мій
I кричали йому весни в слід
А для нього було мало слів
А для нього був весь світ німий
Скажи чому він не мій
I котилась я мов камінь вниз
А для нього було мало сліз
А для нього був весь світ німий
Скажи чому він не мій
I кричали йому весни в слід
А для нього було мало слів
А для нього був весь світ німий
Скажи чому він не мій
I кричали йому весни в слід
А для нього було мало слів
А для нього був весь світ німий
Скажи
Мама Чому він не мій